Виховання учнівської та студентської молоді
на героїчних традиціях українського народу
часів Великої Вітчизняної війни
1941–1945 рр.
І. Загальні відомості
Уже п’ять років працює у смт. Ворзель Київської області музей історії та культури «Уваровський дім». За цей час він здобув заслужене визнання як культурний центр всього Приірпіння. В експозиції закладу можна оглянути виставки старовинних меблів, старовинних та сучасних фото селища, виставки творів прикладного мистецтва, живопису та ін.
Для залучення відвідувачів і формування цікавої і змістовної експозиції було обрано схему так званого «живого» музею, яка натепер гарно зарекомендувала себе у різних країнах. ЇЇ суть полягає в тому, що крім постійних експозицій краєзнавчого характеру (історія, цікаві люди, різноманітні заклади селища тощо) у музеї проводяться мистецькі виставки, а також семінари, навчання, тренінги та творчі вечори. Тобто, музей працює як потужний громадсько-освітній центр.
Завдяки такому обраному напрямку діяльності про музей історії та культури «Уваровський дім» добре знають не тільки у Приірпінні, а й у Києві. Стає відомим музей і в Україні, адже переважна частина його відвідувачів – відпочиваючі ворзельських санаторіїв, які приїздять сюди з усіх областей нашої країни, про що красномовно свідчать записи у книзі відгуків. Відвідуваність музею сягнула 9000 осіб на рік.
ІІ. Уроки мужності «Хто такий захисник Вітчизни?»
Від самого заснування заклад створювали не просто як музей, та громадський просвітницький центр, а й заклад, який буде проводити серйозну патріотично-виховну роботу серед дітей та юнацтва.
22 вересня 2009 року на День партизанської слави у музеї відбулося відкриття експозиції, присвяченої діяльності Ворзельського підпілля під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.
Ворзель – невеличке курортне містечко поблизу Києва, але під час Великої Вітчизняної він відзначився створенням власного руху опору, самобутньою особливістю якого був віковий склад бійців підпілля – це були 13–15-річні підлітки. Усі операції, диверсії, підриви залізничних колій тощо виконували саме вони.
Через рік після початку діяльності до Ворзельських підпільників призначили керівників з підпільного райкому, які стали відповідальними за підпільну групу. Командиром залишався 14-річний підліток Віктор Нацевич, ініціатор створення групи. Ворзельські підпільники брали участь у підриві декількох залізничних мостів – у Бородянці, Ірпені й Кичєєвому. Існувало відгалуження Ворзельського підпілля навіть і в Києві. На їхньому рахунку – вибухи декількох ешелонів на станціях Київ-товарний та Київ-Петрівка. Крім того Ворзельські патріоти загітували 11 поліцаїв з Ірпеня, і ті разом з начальником поліції перейшли до партизанів. Разом з гостомельськими підпільниками влаштували страту тамтешнього начальника поліції, який відзначався особливою жорстокістю. За час існування, члени ворзельскої підпільної організації доставили у партизанські загони понад 60 осіб, велику кількість захопленої у фашистів зброї.
За місяць до приходу радянських військ шестеро старших членів підпілля були викриті німцями. На їхню долю випали нелюдські муки – Івана Ситника, Петра Трегубова, Марію Василівну та її дочку Ніну Білостоцьких біло по-звірячому закатовано й страчено, а про долю Олександра Горійчука та Олени Гурко, яких схопили есесівці, досі нічого не відомо.
Палаючи помстою, діти-підпільники, створивши під носом у німців озброєну групу з 15 осіб, у переддень визволення з окупації розгромили загін власівців у кількості 200 вояків, добре навчених і озброєних, і таким чином самостійно звільнили рідне селище. Наступного дня радянські війська увійшли до Ворзеля без бою – німців там уже не було. Як зазначається у звіті командира частини, яка першою увійшла у Ворзель (архівний документ), діти-підпільники, розбивши власівців, врятували також і прилеглі села Михайлівку-Рубежівку, Козинці, Діброва-Леніно, які власівці повинні були спалити дотла. Це винятковий приклад героїзму нашого народу.
Дослідження архівних матеріалів показало, що у Ворзелі підпільну боротьбу з фашистами ініціював сам народ, прості люди, а компартійні лідери, призначені пізніше, вже тільки поліпшували їхню діяльність, надали їй більш організованого вигляду.
З метою популяризації відомостей про Ворзельське підпілля, про діяльність якого дотепер було відомо тільки те, що фашисти стратили мати та дочку Білостоцьких (архівна справа з грифом «Цілком таємно») у 2008–2009 рр. було проведено такі заходи:
– видано книгу «Маловідомі сторінки війни. Ворзельське підпілля», автори О.Г. Соколенко, Ю.Л. Мельничук, 2008 р.;
– знято документально-публіцистичний фільм «Ми тремтіли за цю землю» про ворзельську дівчинку-підпільницю Валю Філіповську, автор С. Соколенко, 2008 (ІІІ місце на Міжнародному кінофестивалі «Люди і кораблі»);
– проведено прес-конференцію в Укрінформі про Ворзельське підпілля, після якої вийшли публікації у газетах: «Урядовий кур’єр», «Газета по-київськи», «ПіК» та багатьох ін. у 2008–2009 рр.;
– вийшла телепередача про Ворзельське підпілля на телеканалі «Інтер» у програмі «Документ+», 2008. Трансляція відбулася на Україну, США, Канаду;
– вийшла телепередача про Ворзельське підпілля на телеканалі «1+1» у програмі «Попередження» Миколи Вересня, 2009.
– вийшла телепередача про Ворзельське підпілля на телеканалі «Гамма». Російськомовну версію транслювали по телеканалу «Звезда» та іншим у Москві, 2009.
– знято документально-публіцистичний фільм «Останній герой» про діяльність ворзельської підпільної антифашистської організації, автор С. Соколенко, 2011 (ІІ місце на Міжнародному кінофестивалі «Люди і кораблі»).
Як показав досвід музейної роботи, починаючи з дня відкриття експозиції, діяльність юних ворзельських підпільників викликала велику зацікавленість у відвідувачів музею, і, насамперед, у дітлахів. Адже у складі експозиції вони могли ознайомитися не тільки з історією діяльності підпільної організації, а й оглянути стилізовану кімнату воєнного часу, особисті речі підпільників, велику кількість артефактів війни, знайдених у землі (передані в дар музею членами Київського історико-патріотичного клубу «Пошук» М. Петровим та В. Северином), плакати часів війни, подаровані музею директором Київського музею партизанської слави А. Збанацьким.
Зважаючи на це, 2010 року музей започаткував акцію «Хто такий захисник Вітчизни?» для школярів середніх і старших класів, присвячену знаменній даті для нашого народу та усього прогресивного людства – 65-й річниці Перемоги.
Відтоді у рамках акції співробітники музею спільно з Ірпінським міським відділом освіти проводять для учнів усіх шкіл Приірпіння уроки мужності на тему «Хто такий захисник Вітчизни?» на базі експозиції про діяльність Ворзельського підпілля.
Урок складаєтсья з двох частин:
перша – лекція та відвідування експозиції «Історія Ворзельського підпілля»;
друга – показ та обговорення документально-публіцистичного фільму «Ми тремтіли за цю землю…» про долю 13-річної ворзельської підпільниці Валі Філіповської. Тривалість усього уроку мужності – 1,5 години. Було також визначено дні проведення уроків мужності: щотижня по понеділках та четвергах о 10.00 та 12.00 за попередніми замовленнями.
За час дії акції у 2010-2012 рр. у ній взяли участь не тільки школярі Приірпіння, а й учні київських шкіл. На уроках мужності побували учні з: Ворзельської ЗОШ №5, шкіл Ірпінського регіону, 6-ти Київських шкіл, дитячого військово-патріотичний клубу «Десантник» (м. Київ), діти, що відпочивали у ворзельських санаторіях).
Уроки мужності були також проведені на виїзді – в Ірпінському економічному коледжі, Податковій академії (Ірпінь), Бучанській школі-інтернаті, університеті ім. Драгоманова, у музеї у Ново-Петрівцях та у школі с. Ново-Петрівці.
Усього уроки мужності відвідали понад 1500 дітей. Вчителі й працівники музею пересвідчилися на власному досвіді, що під час цих уроків діти виявляли неабияку зацікавленість темою народного патріотизму в роки війни. Деякі учні навіть відвідали уроки мужності по кілька разів. Тому в наступному навчальному році прийнято рішення продовжити дію акції.
Ми впевнені, що уроки мужності «Хто такий захисник Вітчизни?», започатковані нашим музеєм, стануть вагомим внеском у патріотичне виховання нашої молоді та у розвиток духовної культури українського народу, сприятимуть вихованню молодого покоління у дусі любові до рідної землі та свого народу.
ІІІ. Проект «Переможці»
Пройшло багато часу після розгрому німецько-фашистських загарбників, і з кожним днем залишається все менше тих, хто зі зброєю в руках вибороли Перемогу у тій страшній війні. Ці люди могли б розповісти про свій героїчний шлях, про те, як не легко далася нашому народові Перемога, про подвиг простого солдата. Та ветерани відходять із життя, і ми, на жаль, вже ніколи не дізнаємося про подвиг тих, кого вже немає з нами…
Прикладом того, у який спосіб можна залишити для нащадків спогади ветеранів є проект “Переможці”, розроблений творчою групою краєзнавців у складі С. В. та О. Г. Соколенко. У селищі Ворзель Київської області творча група відзняла документально-публіцистичний фільм “Переможці” (3 серії по 20-25 хв. кожна), у якому представлено відеоспогади 22 ветеранів війни – майже всіх ветеранів цього селища. У такий спосіб у Ворзелі вдалося зберегти спогади майже всіх ветеранів війни. Важлива перевага такого виду фіксації спогадів – те, що в історії залишається не тільки суха інформація, а й образ самої людини, її емоції, вираз обличчя – неоціненне свідчення тієї епохи. Автори фільму впевнені, що проект “Переможці” міг би стати початком Всеукраїнської акції, яка полягатиме в тому, щоб у кожному населеному пункті нашої країни відзняти відеоспогади місцевих ветеранів Великої Вітчизняної війни. Якщо до роботи з ветеранами залучити юне покоління, тоді знайомство з простими людьми – героями війни під час зйомки та монтажу відеофільмів стане неабияким кроком у напрямку виховання дітей та юнацтва у дусі справжнього патріотизму та любові до своєї Батьківщини.
IV. Проведення конференції на тему:
«Увічнення пам`яті ветеранів Великої Вітчизняної війни –
патріотичний обов’язок молоді, всього народу України»
28 травня 2009 року о 15.00 у залі засідань Київської міської організації ветеранів Великої Вітчизняної війни (м. Київ, вул. Хрещатик, 25)відбулася Всеукраїнська конференція на тему: «Увічнення пам`яті ветеранів Великої Вітчизняної війни – патріотичний обов’язок молоді, всього народу України», ініціаторами якої виступили автори проекту та фільму “Переможці”, Ворзельський музей історії та культури «Уваровський дім», Всеукраїнське товариство захисту та сприяння розвиткові духовної культури людини «Прометей», Ворзельська селищна рада.
У ході конференції відбулося:
– представлення проекту “Переможці”;
– перегляд та обговорення фільму режисера С.В. Соколенко “Переможці”;
– виступи учасників;
– обговорення проблем увічнення пам’яті ветеранів ВВВ в Україні на сучасному етапі;
– прийняття резолюції та звернення до уряду та Президента України.
У конференції взяли участь: Європейський форум миру; Фонд пошуку «Пам`ять»; Всеукраїнське товариство захисту та сприяння розвиткові духовної культури людини «Прометей»; Антифашистський комітет України; Міжнародна Українська спілка учасників війни; Київська міська організація ветеранів Великої Вітчизняної війни; Рада національної безпеки і оборони; Музей історії міста Києва; Державний музей історії Великої Вітчизняної війни; Ново-Петрівський музей Великої Вітчизняної війни; Територіальна оборона козацтва; Всеукраїнський слов’янський комітет; Соціалістична партія України; Комуністична партія України; Ірпінська міська організація ветеранів Великої Вітчизняної війни; Київський історико-патріотичний клуб “Пошук”; Ворзельська організація ветеранів Великої Вітчизняної війни; Київське міське товариство тверезості та здорового способу життя; Ворзельська селищна рада; Ірпіньська міська адміністрація.
У Резолюції конференції, зокрема, відзначалося, що учасники конференції вважають за доцільне:
– розпочати роботу з підготовки місцевих, районних, обласних матеріалів про ветеранів Великої Вітчизняної війни, які проживають у кожному населеному пункті у формі записів та професійних відеозйомок спогадів ветеранів про Велику Вітчизняну війну. На основі зібраних матеріалів видати серію збірників та створити документально-публіцистичні фільми про життя та подвиг ветеранів в усіх населених пунктах України;
– створити організаційний комітет по координації підготовки матеріалів з увічнення пам’яті ветеранів Великої Вітчизняної війни у складі: М.О. Крисько, О.В. Рябоконь, С.В. Соколенко, О.Г. Соколенко, В.М. Ромащенко, І.П. Вікован, М. Сакада;
– направити звернення до Президента, Уряду України, місцевих органів про організацію збору записів та відеоспогадів у кожному населеному пункті України, вирішення питання про фінансування видання серії збірників та створення документально-публіцистичних фільмів про життя і подвиги ветеранів Великої Вітчизняної війни, які мешкають в усіх населених пунктах України.
За результатами конференції організаційним комітетом було розроблено та направлено звернення до Президента (Ющенко В.А.) та прем’єр-міністра України (Тимошенко Ю.В.). Ніякої підтримки та навіть відповіді від уряду України на це звернення учасники конференції не отримали і уся робота в цьому напрямку призупинилася.
V. Діяльність краєзнавчо-патріотичної відеостудії
За час фактичної діяльності краєзнавчо-патріотичної студії її керівником членом Національної спілки краєзнаців України Соколенко Світланою Вікторівною, відзнято документально-публіцистичні фільми:
– “Переможці. Присвячується ветеранам Ворзеля” (3 серії);
– “Ми тремтіли за цю землю…” (про героїчну долю юної партизанки Валентини Філіповської);
– «Останній герой» (про діяльність Ворзельського підпілля);
– “Доля” (про долю графині Уварової);
– “Ворзель”;
– “Рідне місто (Буча)”.
Фільми “Ми тремтіли за цю землю…” та «Останній герой» стали призерами Міжнародного кінофестивалю «Люди і кораблі», отримавши відповідно ІІІ та ІІ місця. Фільм «Останній герой» став також переможцем у номінації «Кращий фільм про війну» та отримав спеціальний приз.
Керівник краєзнавчо-патріотичної відеостудії Соколенко С.В. впевнена, що якщо до роботи над фільмами про ветеранів залучити юне покоління, тоді знайомство з простими людьми – героями війни під час зйомки та монтажу відеофільмів стане неабияким кроком у напрямку виховання дітей та юнацтва у дусі справжнього патріотизму та любові до своєї Батьківщини.
Краєзнавчо-патріотична відеостудія музею приймає заявки на створення відеофільмів-спогадів та фільмів краєзнавчої тематики. Спеціалісти студії виконують відеозйомку та запис спогадів на місцях, редакційну обробку та монтаж фільмів.
Орієнтовна вартість зйомки одного фільму (5 відеоспогадів, 15-20 хв.) становить 17000 грн.
VІ. Діяльність видавничого відділу музею
Видавничий відділ музею, який очолює член Національної спілки краєзнавців України Соколенко Олександр Герольдович, плідно працює вже багато років.
З цей час у напрямку патріотично-виховної роботи видано книжку “Маловідомі сторінки війни. Ворзельське підпілля” про історію Ворзельської підпільної організації та опубліковано багато статей у пресі та наукових збірниках. Нині відділ працює над створенням «Альбому партизанської слави українського народу у Великій партизанській війні 1941-1945 рр.» Ця робота виконується під керівництвом Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни при ВР України та Всеукраїнської спілки учасників війни.
Крім того, у видавничому відділі музею вийшли друком книжки загальної краєзнавчої тематики: „Ворзель. Сторінками столітньої історії, 192 с., 2005”; „Михайлівка-Рубежівка. Забуччя, 104 с., 2005”; „Буча.100 років, 64 с., 2004”; „Гостомель”; 100 с., 2004”, «Забір’я»; «Нескорені духом», 2012; збірники наукових читань музею та ін.
VІІ. Виставкова діяльність
У експозиції музею належне місце посідають виставки на тему війни і подвигу радянських воїнів – визволителів.
Упродовж року постійно експонується виставка «Особисті речі солдатів Великої Вітчизняної війни», яку підготували члени пошукового загону ім. отамана Орлика фонду пошуку «Пам’ять» (командир загону Коротя В.). Разом з фотографіями ворзельських ветеранів вона створює ефект присутності та співпричастності відвідувачів до воєнної епохи.
Двічі (на прохання відвідувачів) до Дня Перемоги було проведено виставку «Листівки ворзельців з фашистської неволі». Це – підбірка листівок, які надсилали додому мешканці Ворзеля з Німеччини, куди їх примусово забрали у 1941 році на каторжну працю. Їх з великою цікавістю переглядали не тільки жителі Ворзеля, а й гості селища.
Зберігач фондів-керівник музею історії та культури «Уваровський дім»
Соколенко О. Г.
Ворзельський музей історії та культури «Уваровський дім» 