Ворзель. “Уваровський дім”. VІІІ Наукові читання на тему “Життя і творчість Б. Лятошинського і Ворзель”. 29 березня 2014 р., 14.00

Удруге наукові читання, присвячені Б. Лятошинському, відбулися у Ворзелі

 У Ворзельському музеї історії та культури «Уваровський дім» 29 березня вдруге пройшли музейні наукові читання, присвячені видатному українському композитору, славетному ворзельцю Б.М. Лятошинському.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Ворзельський музей історії та культури «Уваровський дім» здобув заслужене визнання як визначний культурний центр Приірпіння і Київщини. У експозиції закладу можна оглянути виставки старовинних меблів, старовинних та сучасних фото селища, меморіальну кімнату композитора Б. Лятошинського, експозицію з історії Ворзельського підпілля, виставки творів прикладного мистецтва, живопису та ін. Серед відвідувачів музею (9000 щорічно),  представники з усіх областей України.

Свідченням серйозного ставлення до вивчення історії рідного краю та плідної співпраці працівників музею з іншими творчими та науковими закладами стало започаткування циклу наукових читань «Сторінками історії Київщини», які покликані висвітлювати маловідомі сторінки історії Київщини, надати можливість молодим науковцям, студентству, краєзнавцям оприлюднити та провести обговорення своїх досліджень з краєзнавства та історії Київщини перед фаховими науковцями та широким загалом, залучити до краєзнавчих досліджень усіх, хто цікавиться історією.

У наукових читаннях взяли участь відомі науковці, представники Національної спілки композиторів України, Національної музичної Академії ім. П.І.Чайковського, Інституту проблем сучасного мистецтва НМАУ, Київського інституту музики ім. Р. Глієра.

Щоб цінувати – треба спершу знати, а щоб знати – треба пропагувати: виконувати, розказувати. Постать Лятошинського, можливо, найвеличніша в українській музиці ХХ  століття в першу чергу музикою, але й його композиторською школою, адже музика його учнів – Ігоря Шамо, Віталія Годзяцького, Валентина Сільвестрова, Леоніда Грабовського, Володимира Губи, Эвгена Станковича, Лесі Дичко, Івана Карабиця – золотий фонд української музичної культури! Мистецька палітра творів композитора широка: від обробок українських народних пісень, що сприймаються будь-яким слухачем, до авангардистських творів, що сприймаються переважно лише музикантами-професіоналами академічного напрямку. Радянська система вимагала собі оспівування та замовчування негативів. А музика Лятошинського, навіть без словесного тексту, викривала зло тим, що він найсучаснішими  композиторськими засобами показував не «безхмарність» соціалізму, а негативи сучасного життя, часто криваві… У 30–60-ті роки деякі його твори було заборонено та композитора звинувачували у формалізмі, звідки недалеко й до «ворога народу»… Про ціе, та про багато інших цікавих та маловідомих фактів з життя та творчості композитора йшлося на читаннях.

Після вступного слова про діяльність музею та мету музейних наукових читань зберігача фондів-керівника музею Олександра Соколенка читання відкрила професор Національної музичної Академії ім. П.І.Чайковського, музикознавець Маріанна Копиця. У своїй доповіді вона розповіла про творчість та особистість Лятошинського, особливу увагу приділила місцю Західної України, зокрема, міста Львова у біографії композитора. Старший викладач кафедри фортепіано НМАУ ім. П. Чайковського, лауреат міжнародних конкурсів Андрій Кутасевич на найвищому виконавчому рівні виконав 5 прелюдій, ор. 44 Б. Лятошинського. Кандидат мистецтвознавства, ст. наук. співр. інституту проблем сучасного мистецтва та доцент кафедри загального та спеціального фортепіано НМАУ Ігор Савчук у своїй доповіді навів багато цікавих та маловідомих нині фрагментів з переписки Б. Лятошинського з Р. Глієром та іншими діячами мистецтва.

Професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, диригент ансамблю класичної музики ім. Б. Лятошинського при Національному органному залі України, засл. діяч мистецтв України Ігор Андрієвський (скрипка) та лауреат міжн. конкурсів Арсен Яковенко (ф-но) виконали  Сонату для скрипки та ф-но, op.19. І. Б. Лятошинського. Надзвичайно цікавою була розповідь І. Андрієвського, яка передувала їхньому виступу: у ній видатний музикант і науковець представив результати своїх досліджень творів Б. Лятошинського, зокрема, розповів про монограму композитора, яка у зашифрованому вигляді міститься у цій сонаті. Це було новиною не тільки для слухачів читань, а й для науковців. До речі, І. Андрієвський вже не вперше у Ворзелі: за три роки він дав в «Уваровському домі» 5 концертів скрипкової музики, приїздили з концертами сюди також його дружина, скрипалька, доцент НМАУ ім. Чайковського Ніна  Сіваченко, донька – аспірантка НМАУ Тетяна Андрієвська і сетра, солістка Національної філармонії України, засл. артистка України Тетяна Андрієвська. Велика подяка їм усім від вдячних ворзельців!

Виступили на читаннях і представники родини Б. Лятошинського ст. викладач Київського інституту музики ім. Р. Глієра Тетяна Гомон та внучатий племінник композитора Валерій Гомон. Вони подякували організаторам читань та всім учасникам за вшанування пам’яті композитора, за дослідження та популяризацію його творчості.

Справжньою окрасою заходу стали виступи-спогади учнів Б. Лятошинського композиторів Віталія Годзяцького – заслуженого діяча мистецтв України, лауреата премії ім. Б. М. Лятошинського та Володимира Губи – народного артиста України. Під овації присутніх В. Годзяцький виконав свої твори ноктюрн «Світло далекої зірки» (присв. Б. Лятошинському) та «Марш диваків».

У ході читань відбувся виступ організатора концертів класичної музики «Уваровського дому», художнього керівника закладу, Ірини Каленчук. Вона відзвітувалася про проведені концерти, які усі були присвячені Б. Лятошинському, наголосила, що їх за три роки з дня перших наукових читань по Лятошинському у 2011 році відбулося вже аж 54, на них побували близько 1500 глядачів. Це – значне досягнення у справі популяризації класичної музики в Ірпінському регіоні. Наприкінці виступу І. Каленчук внесла пропозицію, яку одностайно підтримали учасники читань, – присвоїти концертній залі «Уваровського дому» імені Б. Лятошинського. Присутні на читаннях внесли ще одну пропозицію – звернутися до Ворзельської селищної ради з проханням перейменувати вулицю, на якій знаходиться будинок Б. Лятошинського на вулицю його імені (нині вона ще й досі носить ім’я Леніна).

Отже, вдруге відбулася подія, значення якої ми ще довго будемо усвідомлювати, щоб зрозуміти її велич: у Ворзелі, де все своє життя прожив великий композитор Б. Лятошинський звучала його музика та музика його учнів.

Олександр Соколенко

Ірина Каленчук

Advertisements
Опубліковано у Наукові читання. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s