Ворзель, «Уваровський дім». ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Митрополит Петро Могила: маловідомі сторінки життя». 27.11.2020 р.

У Ворзельському музеї історії та культури «Уваровський дім» відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Митрополит Петро Могила: маловідомі сторінки життя»

27 листопада  2020 року на Київщині у Ворзельському музеї історії та культури «Уваровський дім» відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Митрополит Петро Могила: маловідомі сторінки життя».

Упродовж багаторічних досліджень життя і діяльності великого українського політичного, церковного і освітнього діяча ХVІІ ст. Митрополита Київського, Галицького і всієї Русі (16331647), екзарха Константинопольського патріархаархімандрита Києво-Печерського монастиря (з 1627) Петра Могили, якими займалися вчені з України та інших держав, зокрема, Румунії, Молдови, Болгарії, з’ясувалося, що деякі сторінки життя митрополита відомі лише обмеженому колу дослідників. Це стосується, зокрема, ролі П. Могили у регіональній історії Київщини, обставин видання Катехизису П. Могили у Амстердамі грецькою мовою 1674 року, а також питання встановлення достовірної дати народження П. Могили у світлі нещодавніх досліджень О. Білодіда, І. Варзара та ін. Саме тому в Україні вже втретє відбувається науково-практична конференція, на якій науковці висвітлюють матеріали своїх останніх досліджень.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

У Ворзельському музеї дослідження життя і діяльності Петра Могили почалися 2010 року з проведення наукових читань циклу «Сторінками історії Київщини» на тему «Петро Могила і Київщина», що стало свідченням серйозного ставлення до вивчення історії рідного краю та плідної співпраці працівників музею і численних наукових, освітніх та громадських установ. Інтерес до постаті П. Могили був обумовлений тим, що землі, на яких на поч. ХХ ст. виник Ворзель, в давнину входили до володінь митрополита у селі Михайлівка-Рубежівка, яке знаходиться поруч із Ворзелем. Із власноручних нотаток П. Могили відомо, що у 1620-х рр. він не жив постійно у Києві, «но бывал в нем в качестве приезжего посетителя и при том в светском звании», як зазначав у своїх працях відомий дослідник ХІХ ст. проф. С. Голубєв. Саме тоді він і придбав Рубежівку з навколишніми лісами і угіддями. Проведення періодичних наукових читань на тему маловідомих сторінок життя митрополита під керівництвом краєзнавців О. Соколенка та Ю. Мельничука згодом дали поштовх проведенню масштабних представницьких міжнародних науково-практичних конференцій з цього питання.

Організаторами цьогорічної конференції виступили Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»; Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова; Національна спілка краєзнавців України; Софійський університет Св. Климента Охридського (Болгарія); Сучавський університет ім. Стефана чел Маре (Румунія); Науково-дослідний інститут українського козацтва при Інституті історії НАН України; Музей історії та культури «Уваровський дім»; Товариство румунської культури України ім. П. Могили.

Серед основних напрямків роботи конференції можна виділити такі: Роль Петра Могили у становленні православної церкви як вагомого засобу досягнення єдності та визвольної боротьби українського народу; культурно-просвітницька спадщина Митрополита Петра Могили; науково-педагогічна і видавнича діяльність Митрополита Петра Могили.

Через проблеми, пов’язані з коронавірусною інфекцією захід проводився в режимі он-лайн конференції. Вітчизняні доповідачі зібралися у конференц-залі музею, суворо дотримуючись протиепідемічних заходів (захисні маски, бахали, дотримання соціальної дистанції), а закордонні учасники приєдналися за допомогою інтернет-конференції ZOOM. Спілкування відбувалося на великому плазмовому екрані, а на проекційному екрані демонструвалися портрети П. Могили, світлини місць, пов’язаних з його перебуванням, та світлини з минулих конференцій та наукових читань.

Модератором конференції в он-лайн режимі виступив відомий науковець та політичний діяч Теофіл Георгійович Рендюк, – докт. іст. наук, дипломат, історик, письменник, журналіст та професійний перекладач, Надзвичайний і Повноважний Посланник України, член Українсько-Румунської комісії з історії, археології, етнології та фольклористики при Президії Національної Академії наук України, член Наукового Товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, член Української Асоціації зовнішньої політики, член редколегії журналу «Зовнішні справи»,  директор Інституту добросусідства.

На початку пленарного засідання з вітальним словом виступив Руслан Болбочан – Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні. Вітання та найкращі побажання учасникам конференції в он-лайн режимі передали отець-парох Бухарестської української православної церкви ім. Петра Могили  Дмитро Колотило та координатор української громади Бухарестської церкви ім. Петра Могили Ярослава Колотило, а також депутат Парламенту Румунії Петро Мовіле, нащадка великого Петра Могили.

Про історико-духовно-політичну і освітню роль Петра Могили та основні напрямки конференції у своєму вітальному слові розповів її модератор Т. Г. Рендюк.

У ході пленарного засідання з румунської сторони виступили Сілвія Забарченку – румунська письменниця українського походження, вихідця з козацького середовища Дельти Дунаю, авторка багатьох романів та есе про життя мешканців колишньої Задунайської Січі, яка зазначила, що «між Україною та Румунією існує багато мостів дружби, але про одного з них ще мало відомо. Я його назвала Мостом, сплетеним з коренів безсмертних дубів православної віри – Петра Могили та Паїсія Величковського – видатні релігійні діячі, історичні, культурні та літературні постаті, до яких можна приєднати чисельних інших представників двох сусідніх і братерських народів» та Джордан Даніленку – лікар, професор еубіотики, натуропатії та порівняльної медицини з унікальною темою: «Еубіотика в православному релігійному контексті».

На пленарному засіданні були представлені наукові доповіді широкої та важливої тематики: «Митрополит Петро Могила – символ дружби між Україною, Молдовою і Румунією» – Рендюк Т. Г., доктор історичних наук, директор Інституту добросусідства; «Лицар українського просвітництва, культури і освіти – митрополит Петро Могила» – Руденко Ю. Д., доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова; «Краєзнавчі дослідження життя і творчості митрополита Петра Могили» – Мельничук Ю. Л., директор Науково-освітнього центру патріотичного виховання молоді Міжнародного університету розвитку людини «Україна», член Національної спілки краєзнавців України; «Митрополит Петро Могила і козаки» – Брехуненко В. А., доктор історичних наук, професор, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; «Христоцентричний світ святителя Петра Могили на благодатному грунті України» – Іван Дзюба, митрофорний протоієрей, благочинний Бородянського округу Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), настоятель парафії с. Козинці; «Митрополит Петро Могила – засновник Києво-Могилянської академії» – Ізуїта П. О., кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри ЦГАППД Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»; «Філософсько-правові погляди Петра Могили» – Фаст О. О., кандидат юридичних наук, доцент кафедри ТПМПВ Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»; «Православна традиція і європейський цивілізаційний вибір України» – Заремба О. В., провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України; «Власноручні записи Петра Могили. Рубежівське чудо» – Соколенко О. Г., директор музею історії та культури «Уваровський дім», член національної спілки краєзнавців України; «Просвітницькі ідеї митрополита Петра Могили» – Кацап В. І., хорунжа Українського козацтва; «Митрополит Петро Могила – лицар православної віри» – Матієнко І. І., козацька Берегиня, член Києво-Святошинської УСВА (воїнів-інтернаціоналістів).

Особливу зацікавленість викликала доповідь Варзара І. О., доктора політичних наук, професора, завідувача кафедри політичних наук НПУ ім. М. П. Драгоманова на тему «Політичний портрет Петра Могили на історичному тлі ренесансної епохи», в якій він, зокрема, представив дослідження останніх років щодо маловідомого періоду життя Петра Могили під час його перебування у Європі до переїзду в Україну, а також зосередився на результатах досліджень дати народження великого митрополита на основі досліджень О. Білодіда 1982 року. Тоді під руїнами Успенського собору Києво-Печерської лаври експедицією Інституту археології НАН України було знайдене місце поховання П. Могили та срібні пластини з його гербом і написами ХVІІ ст. Вивчення написів приводить до висновку, що рік народження видатного українського просвітителя не 1596, як це вважалося дотепер, а 1574. Це наукове відкриття дає можливість встановити низку поправок до біографії Петра Могили, адже нова дата додає йому ще 22 роки життя.

Приємно відзначити, що до конференції долучилися і молоді науковці – студенти Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», вони представили доповіді «Видавнича діяльність святителя Петра Могили» – Слободенюк Я. Р. та «Історико-архітектурні пам’ятки Києва доби Петра Могили» – Климач М. О.

Організатори висловлюють подяку Ворзельській селищній бібліотеці ім. Д. Бедзика (дир. Кирилишина І. В.) за представлену тематичну виставку книжок, особисто подяку керівнику громадської спілки «Центр інновацій «Сходи в майбутнє» Найді І. В. за багаторічну допомогу і участь у проведенні наукових читань і конференцій, кондитерській фабриці «Деліція», а також усім помічникам та меценатам, які допомогли провести конференцію.

Підводячи підсумки конференції можна сказати, що вона привернула увагу до нових маловідомих сторінок життя і діяльності Петра Могили, висвітлила нові тенденції у науковому, педагогічному і громадянському середовищі, а також внесок різних етносів у загальну спадщину України.

Конференція зацікавила науковців, краєзнавців, учнів та студентство освітніх закладів регіону і стала важливою віхою в наукових дослідженнях життя і діяльності митрополита Петра Могили.

Соколенко О. Г., Мельничук Ю. Л., Заремба О. В.

 Фото: Соколенко О. Г.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s