Ворзель, «Уваровський дім». До Дня медичного працівника. 20.06.2021 р.

Ворзель і медицина

20 червня в Україні, згідно з Указом Президента від 3 червня 1994 року, в третю неділю червня відзначають День медика. У СРСР свято щорічно відзначалося від 1 жовтня 1980 року.Цей день – професійне свято усіх, хто пов’язав своє життя з медициною. А це не лише лікарі, а й фельдшери, медсестри, санітари. Зазначимо, що медики ще двічі на рік мають привід для святкування – 12 травня, у День медичної сестри, та в перший понеділок жовтня – у Міжнародний день лікаря. Цю професію обирають за покликом душі, тільки людина з великим серцем здатна присвятити своє життя медицині, віддати всі свої знання та всі свої сили благородній справі – збереженню здоров’я та спасінню життя інших. Медики – найцінніші люди, яким довіряємо своє здоров’я. Тож сьогодні разом з усією країною ми вітаємо вас, наші дорогі медичні працівники!

Медична галузь для Ворзеля – знакова та особливо важлива. Уся історія нашого курортного селища неподалік столиці наче пронизана медициною. Адже в усіх 29 оздоровницях всесоюзного курорту працювали медики, причому найвищої кваліфікації. Вони обслуговували пацієнтів з усього СРСР. Навіть на гербі Ворзеля, у його центральній частині зображена загальновідома медична емблема – чаша і змія, що її обвиває.З історії Ворзеля відомо, що з кінця 1920-х рр. тут діяла приватна водолікарня лікаря Ердрайха, яка і вважається першим медичним закладом селища. Її напівзруйновану будівлю з башточкою ще можна побачити на території колишнього санаторію «Зірка».

Проте, глибше занурившись в історію селища, бачимо, що одним з перших медиків Ворзеля, ще до лікаря Ердрайха, можна вважати графиню Наталію Федорівну Уварову, яка придбала тут дачу у 1912-13 рр. Донька відомого київського цукропромисловця та мецената Ф. А. Терещенка, вона відома своєю великою благодійністю, насамперед у галузі медицини.Незважаючи на свій статус і багатство, Наталія Федорівна отримала досить скромну освіту – стала медсестрою-акушеркою, хоча могла б, як більшість доньок багатих людей, проводити життя у лінощах і розкоші. Перебуваючи на своїй дачі у Ворзелі, Н. Ф. Уварова неодноразово приймала пологи. Бідні жінки з навколишніх сіл часто зверталися до неї за допомогою і вона нікому не відмовляла, приймала пологи прямо в своєму будинку, нинішньому Уваровському домі. За її благодійну допомогу ворзеляни ще довго згадували графиню добрими словами. Тому її дачу, нинішній Уваровський дім, можна по праву вважати прообразом медичних закладів Ворзеля пізніших років.

Н. Ф. Уварова відома у Києві як велика благодійниця. У 1912 році за свої кошти відкрила безкоштовний приватний пологовий притулок для бідних жінок по вул. Виноградній, 18 (нині вул. Академіка Богомольця, будинок не зберігся), де і сама допомагала як проста акушерка. Було їй тоді всього 22 (!) роки. В тодішньому Києві існували 5 безкоштовних пологових притулків, з яких два утримували члени родини Терещенків. Це була велика допомога для бідних, яким в ті часи доводилося народжувати дітей у будь-яких місцях, в антисанітарних умовах.Надання лікарської і акушерської допомоги, утримання хворих було організовано в її притулку на найвищому медичному і гігієнічному рівні і було цілком безкоштовним (!). Завідувачем притулку був видатний медик Григорій Федорович Писемський (1862–1937), в майбутньому завідувач кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту (1920–1930) і науковий керівник НДІ охорони материнства і дитинства (1930–1934).

Притулок Н. Ф. Уварової складався з 11 кімнат і окремо розташованих кухні та пральні. Крім породіль, проводився також прийом амбулаторних хворих.Із звіту про діяльність притулку: число штатних ліжок – 5; за рік надійшло – 520; за рік прийнято амбулаторно – 4 871; утримання однієї породіллі всього – 14 руб. 97 коп., на день – 2 руб. 20, 2 коп.; середнє перебування породіллі в притулку – 7,2 днів. Про якість медичного обслуговування і догляду свідчить лише той факт, що у штаті притулку з 5-ма ліжками працювали: лікар-завідувач, лікар-ординатор, лікар-інтерн, 2 акушерки, 5 доглядальниць та прислуги 8 осіб. Чергова перебувала невідлучно при палаті протягом 24 годин.У притулку крім безпосередньо прийому пологів і лікування амбулаторних хворих велася велика наукова робота. Більшу частину звітів притулку становлять протоколи наукових зібрань лікарів і акушерок та тексти наукових доповідей. Витрати в 1917 році на утримання притулку складали 47 858,79 руб.

Згодом Наталія Федорівна викупила ще будинок на вул. Левашовській, 13 (нині Шовковична, 13) і відкрила в ньому ще один свій пологовий притулок.

В роки Першої світової війни Н. Ф. Уварова та її сім’я надавали величезну медичну благодійну допомогу пораненим воїнам нижніх чинів. Для цієї мети вони надавали значні кошти і свої будинки. Всього в 1915 році Терещенки утримували в Києві шість лазаретів для поранених і хворих воїнів і два для солдатів з ампутованими кінцівками.

Лазарет №7/13 утримувала на свої кошти Наталія Федорівна, а знаходився він у будинку її матері Надії Володимирівни Терещенко на розі Бібіковського бульвару (нині б-р Т. Шевченка) та вул. Терещенківської, 7/13. Це була велика лікарня на 150 ліжок для воїнів-інвалідів. Головним лікарем лазарету був М. М. Киселевич, головним керуючим А. П. Прудніков. Витрати на утримання лише цього лазарету в 1917 році склали величезну суму 280 974,11 руб. (для порівняння: в ті роки курка на базарі коштувала 40 коп., а зарплата чиновника становила 25 руб.).

Крім лазарету №7/13 Наталія Федорівна допомагала також утримувати і лазарет №25, який знаходився в будинку її брата Ф. Ф. Терещенка на вул. Олександрівській, 25 (нині Грушевського, 10).

З ініціативи Н. Ф. Уварової і на її кошти при лазареті №7/13 відкрили майстерню з виготовлення шприців, голок та медичних термометрів для потреб армії і лазаретів ім. Ф. А. Терещенка. Майстерня була обладнана кращим в той час обладнанням і утримувалася на кошти Н. Ф. Уварової та її сестри Надії Федорівни. Пізніше, перебуваючи в еміграції, Н. Ф. Уварова також продовжувала благодійну медичну діяльність – неодноразово доглядала за хворими і пораненими в шпиталях Парижа.

Офіційна історія медичної галузі Ворзеля починається з лікарні на 10 ліжок, яка була відкрита 1920 року у націоналізованій дачі фармацевта А. Зейделя (територія сан. «Прапор» на вул. Курортна, 82), лікарем був Брайловський. У пізніші роки у Ворзелі вели прийом лікарі Кондратьєв, Пилипенко і О. Д. Попов. Останній вирізнявся великою благодійністю, інколи на виклику до бідного пацієнта тайкома залишав у нього під подушкою гроші на придбання ліків. Також за його активної участі на посту головного лікаря у післявоєнні роки було збудовано приміщення лікарні (нині приміщення гінекологічного відділення пологового будинку) і почато будівництво пологового будинку. З тих років до нині цей заклад є єдиним пологовим будинком на весь наш регіон, і саме у Ворзелі народжувалися і народжуються переважна більшість дітей Приірпіння.

На початку 1920-х рр. у Ворзелі відкрили виняткову природну аномалію, яка, як виявилося, позитивно впливала на здоров’я його мешканців. Це явище досліджували видатні академіки М. Д. Стражеско, Ф. Г. Яновський та професор Б. М. Маньковський. Вони встановили існування у Ворзелі особливого лікувального мікроклімату, який мав одні з кращих серед курортів СРСР лікувальні якості. М. Д. Стражеско називав Ворзель українським Кисловодськом. Саме наявність такого унікального мікроклімату стала причиною створення у Ворзелі одного з найбільших в СРСР лікувальних курортів (29 оздоровниць, для порівняння у Євпаторії біля моря існує 60 оздоровниць).

У численних брошурах про курорт Ворзель, виданих у 1960-80-х рр. зазначається, що «кліматичний курорт Ворзель показаний для лікування серцево-судинних захворювань. Лікувальні грязі, природні мінеральні води успішно замінюються тут штучними водними процедурами, озокеритолікуванням, кліматотерапією. Широко застосовується лікувальна фізкультура, апаратна фізіотерапія, киснева терапія, лікувальне харчування та ін. Санаторії курорту мають належну лікувально-діагностичну базу: функціонують клінічні та біохімічні лабораторії, кабінети функціональної діагностики, рентгенологічні, фізіотерапевтичні та масажні, ванні відділення, озокеритолікувальниці, інгаляторії, аеросолярії. У ворзельських санаторіях з успіхом лікують ішемічну хворобу серця, атеросклероз вінцевих артерій серця, пороки серця, гіпертонічну хворобу, дистрофічні захворювання міокарду, мікседему, цукровий діабет, ожиріння, неврози». Та найголовнішим лікувальним чинником був унікальний лікувальний мікроклімат Ворзеля. На жаль, після аварії на ЧАЕС географічно Ворзель увійшов до 4-ї чорнобильської зони (хоча радіацією вражений не був, пізніше це було неодноразово ретельно перевірено) і втратив статус курорту. Його загибель як курорту довершили процеси руйнації СРСР, коли до приватних власників перейшли усі піонерські табори і переважна більшість інших оздоровниць селища. Сьогодні ми тільки з ностальгією можемо згадувати, як все було добре, коли Ворзель ще був курортом. А для нових ворзелян славне курортне минуле Ворзеля залишається просто старою, красивою історією.

Нині для Ворзеля, в якому ще працюють 4 дитячі та 2 дорослих санаторії, визначений рекреаційно-оздоровчий напрямок розвитку, що дає певну надію на подальше відновлення його колишньої курортної слави.

Про все це і багато іншого ви можете дізнатися у нашому музеї історії та культури “Уваровський дім”. Завітайте до музею! Замовлення екскурсій за тел. 093-248-41-29.

Опубліковано у Uncategorized. Додати до закладок постійне посилання.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s