20 січня у музеї відбулося відкриття фото-документальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», приуроченої до Дня Соборності України. Виставка підготовлена науковцями Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», з яким наш музей плідно співпрацює останніми роками.
Як відомо, селище Ворзель унікальне тим, що тут жили або відпочивали дуже багато видатних людей. Серед них було багато жертв сталінських репресій як 1930-х рр., так і післявоєнного періоду. Досить навести лише імена Валер’яна Підмогильного, Євгена Плужника, Георгія Горшкова, Гелія Снєгірьова, Сергія Жданова та багатьох інших. Тому нам дуже важливо знати правду про ті тяжкі часи.
Справжнім уособленням жаху репресій для киян стало слово Биківня.
Биківня – селище, розташоване на південно-східній околиці Києва. Упродовж 1937-1941 років Биківнянський ліс був місцем таємного поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних співробітниками органів НКВС у київських в’язницях. Тут знаходився спеціальний об’єкт під назвою «Спецділянка НКВС УРСР».
20 березня 1937 року Київська міська рада в таємно затвердила ухвалу про відвід та відмежування земельної ділянки у 4.2 га «для спецпотреб НКВС УРСР» у 19-20 кварталах Биківнянського лісу. Реальна площа цієї ділянки зараз становить 5,3 га. По периметру ділянку обгородили високим, понад 3 метри, парканом темно-зеленого кольору зі щільно підігнаних дощок. Поверх паркану було натягнуто колючий дріт, встановлено спостережну вежу. За спеціально розробленою НКВС легендою для місцевих жителів, на території спецділянки розміщувався артилерійський склад.
Тіла розстріляних у київських в’язницях НКВС людей вночі навантажували на вантажні автомобілі «полуторки» і під охороною таємно привозили на спецділянку у Биківні, де скидали у заздалегідь викопані ями, присипали вапном та ґрунтом. Так продовжувалось з 5 серпня 1937 по 17 вересня 1941 року. За далеко неповними даними українських істориків, дослідників масових репресій, тут у 1937-1941 роках поховано 30-35 тисяч розстріляних мешканців Києва і області, а також понад 3,5 тисячі іноземних громадян. Територія спецділянки НКВС УРСР є найбільшим похованням серед подібних на території України, а також входить у трійку найбільших поховань періоду сталінізму в колишньому СРСР.
Правда про спецоб´єкт НКВС УРСР, розташований в Биківнянському лісі під Києвом, упродовж існування СРСР десятиліттями надійно приховувалась під грифом «Цілком таємно» в архівах радянських спецслужб. Так продовжувалось до початку 1960-х років, коли в Києві члени «Клубу творчої молоді» під орудою режисера, дослідника сталінських репресій Леся Танюка встановили правду про Биківню. Але радянське керівництво і далі намагалося приховати її, створюючи спеціальні комісії, які робили відповідні висновки. Тільки остання Державна комісія 1988 року після розкопок, за матеріалами кримінальної справи, проведенням ексгумації останків похованих та свідчень більше двохсот свідків, зрештою, визнала, що у 19-му та 20-му кварталах Биковнянського лісу поховані жертви сталінських репресій 1930-х – початку 1940-х років. У грудні 1988 року Генеральна Прокуратура УРСР відкрила та розслідувала кримінальну справу №50-0092, матеріали і висновки якої повністю підтвердили, що у Биківнянському лісі поховані жертви масових політичних репресій 1937-1941 років.
Величезний внесок у розкриття таємниці спецділянки НКВС УРСР внесло Товариство «Меморіал» ім. В. Стуса, відомі українські правозахисники, «шестидесятники» Л. Танюк, А. Горська, В. Симоненко, М. Лисенко, письменники: І. Драч, О. Мусієнко, історики: П. Тронько, В. Сергійчук, Ю. Шаповал, С. Білокінь, О. Бажан, А. Кола, А. Кондрацький, А. Амонс, М. Роженко.
Створення в Биківнянському лісі меморіального комплексу було започатковано у 1994 році, а у травні 2001 року було створено Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».
Сьогодні науковці заповідника ведуть велику науково-дослідницьку роботу, встановлюючи імена жертв, похованих у Биківні. З метою поширення інформації про результати досліджень та ознайомлення широких верств населення з правдою про сталінські репресії у Києві та області було створено серію тематичних пересувних фотодокументальних виставок.
На виставці, що експонується у нашому музеї, на 8 стендах подана стисла інформація про стан розвитку української культури 30-х років ХХ століття та втрати, яких вона зазнала. З матеріалів виставки відвідувачі дізнаються про ключову роль українських інтелектуалів у збереженні національної ідентичності в часи глобальних соціокультурних змін, та прагнення більшовицької влади остаточно утвердитись в Україні, ліквідувавши її провідну верству шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із відповідною «правильною» біографією.
На стендах представлено життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства.
У виставці використані матеріали з архівно-кримінальних справ репресованих, унікальні фото з архівів та маловідомі документи, з яких можна детальніше ознайомитись із долями художників – Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра, акторів і режисерів Януарія Бортника, Сергія Каргальського, композитора й диригента Василя Верховинця, науковців – Івана Миронівського, Олександра Пучківського, Гната Ручка, археолога Трохима Теслі, етнографів і музейних працівниць Ніни Заглади, Лідії Шульгіної, письменників – Юрія Вухналя, Михайля Семенка, Мирослави Сопілки, військових – Лазаря Устименка, Антона Борисенка, які були знищені у в’язницях НКВС у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.
На відкритті виставки відвідувачам, а серед них більшість були учні Ворзельської школи, які завжди з цікавістю відвідують наші музейні заходи, виступила заступник генерального директора заповідника з наукової роботи, кандидат філологічних наук Тетяна Шептицька. Вона розповіла про створення виставки, про особливості роботи науковців з архівними документами, про особистостей, представлених на виставці. Також у заході брав участь науковий співробітник заповідника кандидат історичних наук Микола Бривко, вже добре відомий ворзелянам по серії лекцій про часи “Розстріляного відродження”. Впродовж заходу також демонструвалася тематична книжкова виставка Ворзельської бібліотеки ім. Д. Бедзика.
Виставка «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір» буде працювати в музеї історії та культури «Уваровський дім» впродовж місяця до 20 лютого 2022 року. У цей період працівники Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» планують провести серію екскурсій та лекцій для учнів шкіл нашого регіону. Отже, просимо зацікавлених звертатися в Уваровський дім.
У подальшому музей планує спільно з науковцями Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» ознайомити наших відвідувачів і з іншими виставками: «Перерваний урок» – про репресованих вчителів; “Слово, обірване у Биківні” – про долі письменників покоління “Розстріляного відродження” та ін.
Ворзельський музей історії та культури «Уваровський дім» 